Огляд Simgot EW300 – “Love & X” або “Love & H”

Simgot EW300 — це третя модель у бюджетній лінійці після Simgot EW100 та Simgot EW200. Однак, замість використання тільки динамічного драйвера, ці навушники є трибридними: всередині знаходиться 10 мм динамічний драйвер, 6 мм планарний драйвер і п’єзоелектричний драйвер. Усе це розміщено в металевому корпусі невеликих розмірів (зовсім трохи менший за Simgot EA500).

Комплектація стандартна для компанії: навушники, кабель, чохол під шкіру, амбушури, додатковий звуковод золотого кольору, запасні кільця для звуководу та поролонові демпфери для самостійного налаштування звуку, якщо це потрібно.

На навушниках встановлено сріблястий звуковод з червоним кільцем. Різниця між звуководами полягає в щільності матеріалу який знаходиться під сталевою решіткою, так звана “ганчірка”(в вузьких кругах ще називають “тряпка”). Саме ця щільність впливає на то скільки  звуку ми будемо отримувати, прям справжнісінький фільтр. Ну і навушники використовують роз’єми під 2pin 0.78 мм.

З технічною частиною все зрозуміло, а тепер про мої думки і спостереження щодо цієї моделі. Чесно кажучи, я чекав виходу цієї моделі, бо є прихильником того, що робить Simgot, слухав кілька їхніх моделей і маю в колекції кілька пар. Мені було цікаве поєднання динамічного драйвера з планарним і п’єзоелектричним. Одразу зазначу, що я люблю спокійну музику, як інструментал, так і електронну, але веселий настрій слухати зараз не хочеться. Також я не є фанатом важкої музики.

Simgot EW300 – ЗВУК

Перші враження зі штатним кабелем і амбушурами були позитивними: мені сподобалася сила басу і чистота верхніх частот. Сцена по ширині достатня, добре відчувається стереоефект. Але після деякого часу слухання з’явилося відчуття, що звук дещо мутний.

Я спробував замінити штатний кабель на ivipq212 та кабель від ea1000 — стало трохи краще, але все одно здавалося, ніби ти на концерті, а концерт грає в теплиці з поліетиленовими стінами, ну а ти через якісь причини не всередині, а слухаєш через цей поліетилен.Також є відчуття, що сцена знаходиться на рівні очей або навіть нижче, є така собі уявна стеля і лише вокал та деякі інструменти можуть піднятися вище цієї стелі. Спробував золотий фільтр — відчуття таке ж, як зі срібним, тільки ніби ще й шапку з вушанку наділи й зав’язали. Звук є, але він не чіткий і розмитий, якщо на срібних це відчувалось не дуже, то на золотих цей ефект дуже помітно.

Я впевнений, що знайдуться люди, яким це сподобається, але я не зміг слухати так і поставив фільтри від EA500, де у звуководі “тряпка” була замінена на невеликий шматок поролону. Кабель мені сподобався EPZ DP5, а амбушури — Whizzer SS20. З цією комбінацією звук став менш мутним, хоча високі частоти на деяких композиціях стали трохи агресивними.

Проте сцена все ще лишалася затиснутою, з невеликими образами. Це зрозуміло чому, я коли вони тільки вишли бачив фотографії з середини і там чітко видно що планарний драйвер прикритий на виході щільною матерією, вся звукова хвиля просто врізається в цю матерію.

Динамічний драйвер находиться з низу під, так би мовити, кришкою, а в ній по колу йдуть отвори через які звук потрапляє до нас без перешкод. П’єзоелектричний драйвер якщо розглядати схему навушника начебто має виділений канал через який ми також отримуємо звук.

Щодо струнних, дзвіночків, тарілочок і клавішних — вони мають надто чистий, іноді навіть нереальний звук. Але підібравши кабель і амбушури, музику вже можна слухати із задоволенням. Через пару композицій слух адаптується і стає приємніше слухати, особливо якщо це не швидка або галаслива музика. Наприклад, чудово звучать Gustavo Santaolalla — Unbroken з The Last of Us II, Blank & Jones — Relax Edition One, Steve Strauss — Just Like Love, Allan Taylor — The Sky тощо. Найкраще EW300 розкриваються на композиціях з вираженими нижніми частотами, які створюють атмосферу.

Але можна слухати, в  принципі, практично всі жанри, якщо  накрутити золотий фільтр і згладити весь потік інформації, який ми отримуємо.Та мені важко так слухати, хоча для любителів, можливо, це буде робоча схема.

Порівняння Simgot EW300 vs Simgot EA500

Ну і якщо я вже згадував на початку модель EA500 від цього ж виробника, то не можу не порівняти їх, оскільки ціна у них дуже схожа.

На відміну від героя нашого огляду, EA500 мають тільки один динамічний драйвер на 10 мм, але він всередині нічим не прикритий. У стоку фільтри також мають всередині “ганчір’я”, але при мінімальних маніпуляціях вони показують себе набагато цікавіше. При прослуховуванні, якщо порівняти їх лоб до лоба, однодрайверна модель покаже все те, чого так не вистачає в EW300 — це і сцена зі звуками, які піднімаються високо і ще довго “висять” у повітрі, більші образи на сцені. Іноді здається, що розмір сцени однаковий у цих моделях, але в EA500 інструментам аж ніби тісно після EW300. А струнні, клавішні, дзвіночки і тарілочки на EA500 не такі “вичищені” — звук летить і навколо нього, наче, є оболонка зі звуків.

Simgot EW300 – Висновок

Загалом, Simgot EW300 мені сподобалися, і я, ймовірно, залишу їх у колекції. Проте, не стримаюсь, щоб дати планарному драйверу більше свободи, налаштувавши їх під свій смак. А з рідними фільтрами можна зробити теплий, темнуватий звук із масивними басами, але в міру, що добре підходить для певної музики.

Ну і про заголовок, Simgot на рекламному буклеті розмістили надпис “Love and X”,але в мене чогось пішла асоціація з альбомом Michael Kiwanuka “Love and Hate” ну нехай вже так і буде, кожен сам вирішить що для нього ці навушники.

Пишіть, що думаєте про Simgot EW300 у коментарях.

Simgot EW300 – Характеристики та Комплект: