Привіт, друзі! Представляю вам свій топ найкращих внутрішньоканальних навушників у бюджеті до $100. Сьогодні в цій ціновій категорії можна знайти як справжні діаманти, так і цілком прохідні моделі — конвеєр, як ми знаємо, не зупинити, і саме тут ринок буквально кишить різноманіттям. Але є й добра новина: у цьому ціновому діапазоні вже живуть динамічні випромінювачі зі щільним, тілесним і масштабним звуком, якісна арматура з високою швидкістю та мікродеталями, а також гібридні схеми, здатні поєднати панч, розбірливість та об’єм. І саме вони іноді дарують ту саму магію — коли заплющуєш очі й забуваєш, де перебуваєш: бас пробирає, вокал чіпляє за живе, а деталі викликають мурашки.
Мій топ — це не просто «добре за свої гроші», а реальні знахідки, які виділяються на тлі загальної маси. Це моделі, де інженерія перемагає маркетинг, і кожен вкладений долар дійсно працює на звук. Позиція у списку визначається цілісністю звучання, балансом та універсальністю моделі в різних жанрах.
Тестування проводилося на такому стенді:
Джерела: портативний ЦАП/підсилювач COLORFLY CDA-M1P AK4493SEQ Ultramod by 4ernov, ламповий підсилювач PJ.MIAOLAI D2 mod by 4ernov та портативний ЦАП/підсилювач xDuoo XD-05 Basic mod by 4ernov.
EMMA — Експерти + Методологія + Майчузери + Алгоритм.
Кожна модель проходить однакові тести, оцінка складається автоматично за фіксованими вагами — місце в рейтингу не можна купити.
1. QoA Cloud Scape 9.38Гібриди з Незвично Об'ємною Сценою та Чистим, Вільним Звучанням.

QoA вирішили не гнатися за кількістю драйверів, а зробити простіше — і від цього набагато краще: звичайний гібрид 1DD (10-мм динамічний драйвер) + 1 мікропланар звучить так, ніби у нього сцена від дуже добрих відкритих повнорозмірних навушників. Чудове зшивання драйверів і тонке налаштування, завдяки яким звук практично повністю виходить за межі голови. Виробник обіцяє «дорослу» об’ємну подачу, в якій ви забуваєте, що слухаєте внутрішньоканальні навушники, — і при цьому все це за $130.
- Висока деталізація
- Комплектація
- Вкорочене повітря ВЧ
Детальніше.

Детальніше.

2. Pula Audio Unicrom 9.01Динамічні внутрішньоканальні навушники з затишним, музичним звучанням і потужним теплим басом.

Juzear x Z Reviews Defiant — найкращі бюджетні внутрішньоканальні навушники до $100, побудовані на базі гібридної чотиридрайверної конфігурації: одного 10-мм динамічного драйвера і трьох арматурних випромінювачів.
- Потужний бас
- Живі СЧ
- Вузька сцена
Детальніше.
Головний плюс звучання — теплий, натуральний звук із потужним, тактильним басом і живими тембрами, що створює затишну атмосферу. Головний мінус звучання — згладжені верхи та нестача повітряності, через що втрачаються нюанси й ефект присутності у складних треках.

Детальніше.
- У роботі Michael Jackson – P.Y.T, бас-гітара у вступі (0:10) б’є пружно, у приспіві (0:45) додає ваги, але у швидких партіях (1:30) ноти склеюються з неідеальними насадками, а фонові ефекти змащені (-0.5 бала).
- У треку The Weeknd – Blinding Lights, вступ (0:00–0:10) дає пульсуючий синт-бас, що пожвавлює трек, але у приспіві (0:50) на високій гучності бас надлишковий, змащує пульсації, втрачаючи деталі в ехо (-0.5 бала).
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, гітара у вступі (0:00–0:17) соковита, з натуральною тілесністю, вокал Ліама в куплеті (0:17) емоційний, з фірмовою хрипотою, але у приспіві (1:00) голос злегка відсторонений, бек-вокали зливаються з гітарами, втрачаючи чіткість (-0.5 бала), що знижує аналітичність.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, піаніно у вступі (0:10) об’ємне, хор у приспіві (1:20) шаруватий, але в кульмінації (3:00) ехо вокалу та нюанси клавіш згладжуються, а інструменти стискаються, втрачаючи розділення (-0.5 бала).
Детальніше.
- Eagles – Hotel California, гітарні перебори у вступі (0:00–0:30) звучать прозоро, з фірмовою чистотою, тарілки у приспіві (1:30) чіткі, без різкості, але соло гітари (2:50) втрачає металевий блиск, ніби прикрите тканиною, позбавляючи повітряності й крижаного свисту (-0.5 бала).
- Daft Punk – Get Lucky, Lose Yourself to Dance, тарілки в куплеті Get Lucky (0:20) та перкусія у приспіві Lose Yourself (1:10) іскрять, синтезатори (1:00) звучать повітряно, але легкий шум аналогових синтезаторів зникає, а верхні частоти дають шипіння, згладжуючи нюанси (-1 бал за обидва треки).
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, вступ (0:00–0:20) тішить: акустична гітара звучить з м’якою атакою, шелест струн чіткий, із фірмовою теплотою, але у приспіві (1:20) бек-вокали та тарілки зливаються, втрачаючи чіткість через приглушені верхи, що краде повітря та ефект присутності (-0.5 бала).
- Johnny Cash – Hurt, вступ (0:10) передає хрускіт струн і дихання Кеша камерно, посилюючи емоції, але в кульмінації (2:30) щільне аранжування стискає деталі — фонові шуми та легкі удари по струнах стають нерозбірливими, знижуючи відчуття жвавості (-1 бал).
Детальніше.
- Sting – Englishman in New York, голос Стінга в куплеті (0:30) звучить тепло, з фірмовою емоційністю, ніби він співає поруч, а саксофон (1:10) ллється шарувато, з реалістичним тембром, але у приспіві (1:40) перкусія та дихання Стінга приглушені, втрачаючи повітряність і тонкі нюанси, що знижує відчуття жвавості (-0.5 бала).
- Lenny Kravitz — Low, бас-гітара у вступі (0:10) створює потужний ритм, ударні (0:40) б’ють соковито, але синт-партії та фонові ефекти у приспіві (1:30) змащені, йдуть на задній план, послаблюючи яскравість і текстуру (-0.5 бала).
Детальніше.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, бек-вокали у приспіві (1:20) шаруються чітко, створюючи простір за головою з фірмовою шаруватістю, але в кульмінації (3:00) сцена звужується, хор і клавіші зливаються, втрачаючи глибину та об’єм, що послаблює ефект складних міксів (-1 бал).
- Yosi Horikawa – Bubbles, булькаючі звуки в куплеті (0:30) стрибають зліва направо з точною панорамою, ніби літають навколо вух, але в середині треку (1:50) низький регістр робить інструменти пласкими, без вираженого об’єму, крадучи відкритість (-1 бал).
Детальніше.

3. Juzear x Z Reviews Defiant 8.74Найкращі бюджетні внутрішньоканальні навушники до $100 – гібридні навушники

Juzear x Z Reviews Defiant — найкращі бюджетні внутрішньоканальні навушники до $100, побудовані на базі гібридної чотиридрайверної конфігурації: одного 10-мм динамічного драйвера та трьох арматурних випромінювачів.
- Музичний тюнинг
- Комфортний бас
- Слабка деталізація
Детальніше.
Головний плюс звучання Juzear x Z Reviews Defiant — музична, обволікальна W-подібна подача зі щільним, комфортним басом і натуральними тембрами, ідеально для довгих кайфових прослуховувань. Головний мінус — згладжена деталізація, м’які та не іскристі високі частоти, через що втрачається мікродинаміка, повітря та агресивний панч у складних треках.

Детальніше.
- У роботі Michael Jackson – P.Y.T, плавність басу не завжди дає максимально різкий і жорсткий панч, необхідний для вираженої «атаки» за це знято також 0.5 бала. Однак ці нюанси не псують загального враження, і загалом низькі частоти звучать дуже гідно.
- У треку The Weeknd – Blinding Lights, не вистачає граничної глибини саб-басу та «блискавичної» швидкості для агресивного «качу» за це знято 0.5 бала.
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, «безпечність» звучання може не витягувати найменші нюанси звуковидобування або «зернистості» голосу, притаманні більш аналітичним навушникам — за це знімаю 0.5 бала.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, «плавність» середніх частот трохи згладжує максимальну «ударність» і різкі динамічні контрасти у вокальних кульмінаціях, роблячи їх трохи менш «вибуховими» — тут знімаю 1 бал. Попри ці легкі компроміси, навушники і раніше забезпечують приємне та комфортне звучання.
Детальніше.
- Eagles – Hotel California, високі частоти безпечні та чисті, але, оскільки вони «не іскряться», їм не вистачає «повітряності», «блиску» тарілок, а також «фірмового» звучання електрогітар на високих нотах, що важливо для цього треку. Звучання швидше комфортне, але не «живе» за це знімаю 1.5 бала.
- Daft Punk – Get Lucky, Lose Yourself to Dance, енергія та грув треків передаються чудово, ВЧ без різкості. Однак «безпечне» налаштування згладжує гостру «цифрову» деталізацію й агресивну «іскристість» ефектів, роблячи звучання трохи менш гострим і динамічним, ніж задумували автори за це знімаю 0.5 бала.
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, можуть губитися найтонші нюанси мікродинаміки, легкі шерудіння або ледь вловимі шари у щільних аранжуваннях, а також може бути не найвища «прозорість» за це знімаю 1.5 бала.
- Johnny Cash – Hurt, знімаю 1 бал за те, що попри інтимність треку, Defiant можуть не виявити всі найменші фонові шуми, ледь чутне ехо або найтонші зміни тембру, які створюють ефект повної присутності.
Детальніше.
- Sting – Englishman in New York, знімаю 0.5 бала за те, що «безпечне» налаштування згладжує найбільш «сирі» або «живі» мікродеталі, які могли б надати звучанню ще більшої «автентичності» студійного запису.
- Lenny Kravitz — Low, знімаю 0.5 бала за відсутність відчуття «максимальної атаки» ударних і «багатошаровості післязвучань». Попри ледь вловиме згладжування мікродеталей і «сирої» динаміки, загальне враження від відтворення залишається на висоті.
Детальніше.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, будучи «трохи інтимною», сцена може бути не такою «широкою», і їй бракує глибини та багатошаровості за це знімаю 1.5 бала.
- Yosi Horikawa – Bubbles, навушники чудово справляються, передаючи реалістичну 3D-сцену та забезпечуючи ефект занурення; знімаю 0.5 бала за не найагресивнішу «різкість» і «чистоту» ефектів, які могли б зробити сцену ще більш «гострою» та «вирізаною» у просторі.
Детальніше.

4. Artti R2 8.74Найкращі однодрайверні динамічні навушники до $100 при грамотному апгрейді

Artti R2 — це однодрайверні внутрішньоканальні навушники, оснащені 10-мм динамічним випромінювачем з берилієвим напиленням на композитній діафрагмі.
- Масштабованість звуку
- Тривимірний об’єм і повітря
- Рівна, жива музикальність
- Ціна
- Потрібно допрацьовувати комплект
- Залежність від джерела
Детальніше.
Головний плюс звучання Artti R2 — неймовірно рівне та масштабоване подавання з приголомшливим тривимірним об’ємом, високим розділенням і природним згасанням, які створюють відчуття живої музики всередині крихітного корпусу.
Головний мінус — залежність від якісного джерела та апгрейду ланцюга, а також не рекордні прозорість на верхах, через що під час стоку чи слабкого тракту втрачається частина повітря, мікродеталей і того самого «відеоряду».

Детальніше.

5. Hifiman RE800 Silver 8.46Найкращі внутрішньоканальні навушники за деталізацією та прозорістю звучання у своєму класі

Hifiman RE800 Silver — навушники з 9,2-мм динамічним драйвером та інноваційною Topology Diaphragm, яка забезпечує високу деталізацію та мінімальні спотворення. Корпус виготовлено зі сплаву латуні зі срібним гальванічним покриттям для міцності та покращеної акустики. Звук вирізняється прозорою серединою, чистими високими частотами та швидким, контрольованим басом.
- Чиста деталізація
- Живі СЧ
- Слабкий бас
- Яскраві ВЧ
Детальніше.
Головний плюс звучання Hifiman RE800 Silver — кришталево чиста, майже студійна деталізація та широка, повітряна сцена з приголомшливим поділом інструментів і відчуттям простору.
Головний мінус — слабкий, утончений бас без фізичного удару та ваги + надмірно яскраві та іноді втомлювальні високі частоти на гучності вище середньої.

Детальніше.
- У роботі Michael Jackson – P.Y.T, бас-гітара розкривається чудово: її перебори та характерний «дерев’яний» відтінок відчуваються тактильно та природно. Вона «танцює» в міксі, надаючи фанкової пружності, але при цьому ніколи не заглушує вокал чи інші інструменти. Ви зможете чітко відстежувати кожен її хід, насолоджуючись тонкою артикуляцією, що робить бас швидше «інтелектуальним», ніж «масивним». Проте, через витонченість басу та відсутність вираженого напору, знімаю 0.5 бала.
- У треку The Weeknd – Blinding Lights, у вступі пульсуючий синтезаторний бас подається чітко та ритмічно. Ви почуєте кожен його імпульс, як він рухає трек, при цьому він залишається сухим і артикульованим, без натяку на розмитість чи гул. Проте, відсутність потужного сабвуферного удару може не сподобатися фанатам глибокого басу. Через цей недолік потужності та глибини знімаю 1 бал.
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, уже у вступі я чую, як акустична гітара розкривається з приголомшливою чистотою: буквально кожна струна звучить окремо, а її реверберації створюють відчуття справжнього об’єму. Коли вступає Ліам Галлахер, його голос не просто чути — він звучить вагомо та виразно, з тією самою фірмовою хрипотою, яка робить його таким впізнаваним. Щоправда, мене трохи засмучує: у цьому треку відчувається нестача загального об’єму та простору, через що звучання втрачає частину живості. За це я знімаю 0.5 бала.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, на приспіві RE800 демонструють прекрасну голографічність вокалу. Голос Майкла не просто центрований; він оточений повітряним простором, а наприкінці треку, коли наростають хори, я буквально чую, як шари голосів добре розділяються, створюючи ефект живого виконання у великій залі. Проте часом вокал звучить трохи віддалено, через що передача настрою треку стає менш глибокою — за це я знімаю ще 0.5 бала.
Детальніше.
- Eagles – Hotel California, у знаменитому соло Дона Фелдера високі ноти гітари звучать чисто та детально, з легкою іскристістю — ніби струни вібрують прямо перед тобою. Тарілки додають енергії: їхнє шипіння швидко затухає, чудово підтримуючи ритм. Але якщо ви чутливі до високих частот, ці яскраві піки можуть здатися настирливими або навіть колкими — за це знімаю 0.5 бала.
- Daft Punk – Get Lucky, Lose Yourself to Dance, хай-хет і перкусія — головні герої високих частот. RE800 Silver передають їх чітко та енергійно, створюючи той самий фанковий грув, заради якого люблять диско. У «Lose Yourself to Dance» шейкери звучать яскраво та дзвінко, додаючи треку пульсацію та іскру. Але іноді ВЧ-складова переходить межу між «живим» і «різким» — на високій гучності це може втомлювати. За зайву агресію у верхах знімаю 1 бал.
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, у спокійних фрагментах (наприклад, вступ із гітарою та вокалом) чітко чутні нюанси аранжування — легкий шум ладів, дихання вокаліста, відлуння реверберації. Проте в щільних ділянках (як у другому куплеті, коли підключаються ударні, бас і ритм-гітара) інструменти починають звучати надмірно роздільно. За це — знімаю 0.5 бала.
- Johnny Cash – Hurt, RE800 передають не лише музику, а й усю атмосферу запису: чутні вдихи, ковзання пальців по струнах, тихі шуми студії. Це створює ефект присутності, ніби виконавець перебуває поруч. Але при цьому сам голос Кеша звучить трохи сухувато: ніби йому не вистачає округлої теплоти та тілесності, за це легке «знежирення» емоцій — зняв 0.5 бала.
Детальніше.
- Sting – Englishman in New York, голос Стінга передається з характерною хрипотою та теплотою, саксофон звучить виразно. Усі нюанси відчуваються живо, натурально та з хорошим простором. Але ось тарілки та хай-хет у цьому треку можуть звучати трохи колко та сухо — на межі з різкістю, особливо на підвищеній гучності, за це я зняв 1 бал.
- Lenny Kravitz — Low, навушники знову демонструють чудову подачу вокалу та гітар, із чудовим поділом і тілесністю. Але і тут на швидких перкусійних елементах, особливо в ділянці хай-хетів, чутна та сама надмірна дзвінкість — виникає легке відчуття «синтетичності», яке псує цілісність фанкового груву. У сумі це тягне на мінус 1 бал.
Детальніше.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, вокал у центрі, бек-вокал трохи далі та ширше, а інструменти добре розділені — ніби я слухаю концерт із хорошого місця в залі. Щоправда, коли грають усі разом, звук стає надто «розізкопленим»: кожен інструмент чіткий сам по собі, але разом вони не зливаються в єдине ціле, як у живих музикантів. Через це трохи втрачається відчуття живого ансамблю — того, як елементи органічно взаємодіють у просторі. За це — зняв 0.5 бала.
- Yosi Horikawa – Bubbles, у цих навушниках здається, ніби звуки буквально оточують мене з усіх боків — клацання, переливи та шерехи переміщуються не лише вліво-вправо, а й уперед-назад, створюючи об’ємний ефект. Але є нюанс: у моменти, коли звуки накладаються або взаємодіють, відчувається, що сцена більше малює кожен звук окремо, ніж вибудовує єдине звукове полотно. За це знімаю 1 бал.
Детальніше.

6. Kiwi Ears Cadenza 8.26Зручні внутрішньоканальні динамічні навушники з мелодійним звучанням і гарною АЧХ

Kiwi Ears Cadenza — це внутрішньоканальні навушники з 10-мм берилієвим динамічним драйвером, що забезпечує високу швидкість відгуку та детальність звучання. Завдяки 3D-друкованому корпусу з медичної смоли, вони пропонують збалансоване аудіофільське звучання зі швидким басом, насиченими середніми частотами та природними високими.
- Природні СЧ
- Еталонний комфорт
- Слабкі НЧ
Звук. 8.06 Звучання Kiwi Ears Cadenza можна охарактеризувати як збалансоване, з акцентом на деталізацію та “повітряність”. Вокал і інструменти передаються з високою чіткістю, що робить їх придатними для прослуховування різних музичних жанрів.
Детальніше.
Головний плюс звучання Kiwi Ears Cadenza — чисті, природні середні частоти з детальними високими, які дають прозору та невтомлювальну подачу.
Головний мінус — слабкий, недостатньо потужний і глибокий бас, через що в енергійних жанрах не вистачає драйву, удару та фізичної ваги.

Детальніше.

7. CVJ Shadow Blade 8.26Внутрішньоканальні динамічні навушники з обволікаючим V-подібним звуком і потужним басом

CVJ Shadow Blade — це універсальні вакуумні навушники до $100, які реально можуть усе. Це гібрид (1DD + 2BA) з неймовірною гнучкістю: від нищівного, гучного басу до тонкої, майже непомітної подачі, коли хочеться просто розчинитися в музиці. Ще це найспритніші та «всеїдні» провідні внутрішньоканальні навушники у своєму класі з чудовою сценою, комфортом та змінними тюнінговими насадками.
- Потужний бас
- Живі СЧ
- Вузька сцена
Детальніше.
Головний плюс звучання CVJ Shadow Blade — потужний, тактильний і глибокий бас у поєднанні з теплою, обволікальною подачею та несподівано широкою сценою, яка відносить за межі голови. Головний мінус — приглушені та недостатньо яскраві високі частоти, через що втрачається повітря, блиск і мікродеталі, а звук стає занадто «м’яким» і бракує іскри.

Детальніше.
- У роботі Michael Jackson – P.Y.T, басова лінія, яку виконує бас-гітара, зазвучить пружно й чітко, кожен її удар відчуватиметься як фізичний «панч». Проте іноді надлишкова щільність басу може «склеювати» швидкі та складні басові партії, зменшуючи їхню окремість і мікродеталі, за це теж знімаю 0.5 бала.
- У треку The Weeknd – Blinding Lights, з перших секунд треку, коли вступає потужний синтезаторний бас, ви відчуєте його глибину та пульсацію, немов серцебиття композиції. У більшості випадків бас залишається зібраним, однак на високій гучності відчуття вібрації може стати занадто інтенсивним, відволікаючи від загальної чистоти звуку, за це знято 1 бал.
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, вокал Ліама Галлахера звучить чисто, з приємною теплотою та природністю, але не нав’язливо. Також позиція голосу, особливо в куплеттах (наприклад, з 0:17), може здатися злегка відстороненою, ніби він трохи «втупає» у загальному теплому звучанні за це знімаю 1 бал.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, вокал Майкла звучить об’ємно та виразно, без різкості. Інструменти бек-треку, особливо хор і піаніно, добре розділені, зберігаючи при цьому насиченість аранжування. Але є нюанс: теплий звук з посиленими басами трохи скрадає найтонші деталі — наприклад, легке ехо голосу або тихі нюанси ударних за це мінус 0.5 бала.
Детальніше.
- Eagles – Hotel California, струни тут дзвенять прозоро, але мені не вистачає їхнього «металевого» блиску. Гітарне соло в середині запису: воно чисте, так, але без того самого крижаного свисту, який змушує волосся ставати дибки — ніби гітара злегка прикрита тканиною за це мінус 1.5 бала.
- Daft Punk – Get Lucky, Lose Yourself to Dance, на мій погляд, втрачається: легкий шум аналогових синтів, який додає «жвавості» електронній музиці, тут майже непомітний мінус 1 бал за це.
Детальніше.
- Oasis – Dont Go Away, вступ звучить приємно: акустична гітара має тілесність і м’яку атаку. Голос у куплетах добре помітний, але коли підключаються бек-вокали та ударні у приспіві, сцена злегка замилюється, тарілки звучать приглушено, а верхам бракує повітря знімаю 1.5 бала.
- Johnny Cash – Hurt, він звучить емоційно та камерно, зберігається інтимність виконання. Однак у кульмінації, де з’являється щільніше аранжування, навушники втрачають частину розділення — сцена звужується, і інструменти зливаються мінус 1 бал.
Детальніше.
- Sting – Englishman in New York, голос Стінга звучить тепло і жиवो, особливо у куплетах — добре передається тембр і емоції. Саксофон і бек-вокали звучать шарувато та атмосферно. Однак у приспіві та в тихих моментах втрачається «повітря»: перкусії, дихання, шерудіння — звучать приглушено. Бас м’який, але трохи змащує атаку ударних, за це знімаю 1 бал.
- Lenny Kravitz — Low, основні ударні та бас-гітара створюють потужний ритмічний фундамент. А от деталі в електронній підложці та синт-партіях стають менш чіткими, ніби йдуть на задній план за це мінус 0.5 бала.
Детальніше.
- Michael Jackson – Man in the Mirror, бек-вокали звучать шарами, і це одразу помітно. У середині пісні, коли додаються барабани та клавіші, звуковий простір трохи звужується, і глибина звучання стає менш помітною знімаю 0.5 бала.
- Yosi Horikawa – Bubbles, булькаючі звуки чітко рухаються зліва направо, стрибаючи панорамою, особливо в середині треку, де додається нижній регістр. Однак нижній бас, хоч і підіймає та ущільнює сцену, може злегка затіняти верхні деталі, через що окремі інструменти часто розташовуються пласко, без вираженого власного об’єму попри загальну глибину простору за це знімаю 1 бал.
Детальніше.

8. TRN White Tiger 8.14Гібридні внутрішньоканальні навушники з V-подібним звучанням, акцентом на бас і яскравими високими частотами

TRN White Tiger $70 — це гібридні внутрішньоканальні навушники, що поєднують два динамічних драйвери (10,5 мм + 8 мм) та один планарний випромінювач (6 мм). Вони забезпечують потужний, V-подібний звук з акцентом на басах і високих частотах. Я був приємно здивований їхнім звучанням — навушники атмосферні та здатні добре занурювати в музику, створюючи вражаючий звуковий досвід.
- Драйвовий звук
- Якість НЧ і ВЧ
- Відсунуті СЧ
- Різьблення нозлів схильне до пошкоджень
Детальніше.
Головний плюс звучання TRN White Tiger — глибокий, енергійний і тактильний бас у поєднанні з деталізованими високими частотами, що робить треки живими й емоційно залученими.
Головний мінус звучання — середні частоти дещо «відсунуті» на задній план, через що вокал і інструменти можуть звучати менш натурально, а складні композиції втрачають частину повноти й текстурності.

Детальніше.

9. ooopusX Op.22 7.38Внутрішньоканальні навушники з механічним коліщатком тюнінгу

Головна причина купити: якщо ви тільки входите у світ внутрішньоканальних навушників і хочете не просто навушники, а пристрій з характером і можливістю експериментувати зі звуком прямо в процесі прослуховування. Механічне коліщатко тюнінгу тут не іграшка, а справжній інструмент для розвитку слуху. Режим O покаже, що таке контроль і нейтральність. Режим B покаже, що таке коли басу занадто багато. Обидва уроки за $35 — непогана угода, згодні?
- Масивні НЧ
- Безпечні ВЧ
- Механічний регулятор
- Базова роздільна здатність звуку
- Жорсткі завушини кабелю
Детальніше.
Детальніше.
10. CCZ CZ10 7.09Добрі бюджетні навушники з п'ятьма драйверами

CCZ CZ10 підійдуть для фонового прослуховування після налаштування еквалайзера. У навушниках потужний бас, є запас гучності. І хоча роздутий бас надає звуку динамічності, а перші кілька треків приємний драйв, такий звук швидко втомлює. Мало повітряності, розділення та простору. У навушниках із п’ятьма драйверами очікуєш більше. 4 арматурних драйвери не відчуваються. Щодо конструкції та збірки жодних нарікань. Металевий корпус, без кричущих текстур і малюнків. Виглядають приємно та акуратно.
- Глибокий і швидкий бас.
- Приємний фоновий звук після налаштування еквалайзера.
- Міцний металевий корпус.
- Роздутий бас і вузька сцена.
- Звучання змішується у щільному міксі.
Детальніше.
Мої параметри тестування
Як ми тестуємо продукт за стандартом EMMA- Аудіокодек
- SBC, AAC
- Джерело звуку
- Motorola G72 Motorola Edge 20 Pro
- Джерело музики
- локально, плеєр PowerAMP, FLAC.
- Оцінка звуку
- Без еквалайзера та оточення.
- Версія ПЗ навушників
Детальніше.
Підсумок
Сегмент до $100 — це територія компромісів, але саме тут найчастіше з’являються найцікавіші знахідки. І саме в цьому ціновому діапазоні трапляються моделі, яким вдається звучати помітно більш збалансовано та універсально.
Важливо розуміти: це вже не «дешево й сердито», а повноцінний вхід у світ усвідомленого звуку. При грамотному підборі джерела та амбушур багато з цих навушників здатні здивувати та показати, на що справді здатна ваша система.
Все варто пропускати через власний досвід: орієнтуватися тільки на графіки АЧХ — шлях сумнівний, адже передбачити, як саме навушники зазвучать особисто для вас, неможливо. Тому бажаю кожному знайти свій діамант — і за допомогою джерела, кабелю та амбушур зробити йому правильне огранювання, хоча б на час вгамувавши бажання копати далі. Адже аудіофіл завжди в пошуку.